Лежецеп

Техаська різанина лобзиком і електропилами

Купив собі занурювальну пилу нарешті.




Звичайно, це не Мафел чи Фестул і навіть не Макіта, вони при моїх потребах, були б дорогуваті для мене.
Але і ця модель Scheppach PL 55, непогана. Бюджетний варіант, одним словом.



Купляв я пилу без направляючої шини, так дешевше було, але потім навіть трохи пошкодував, бо знайти окремо направляючу шину виявилось проблемою.
В результаті пошуків і втрати чотирьох годин часу купив шину марки AGP, котра ідеально підійшла до пили Scheppach PL 55. Вчора забрав з Нової Пошти, бо фірма, що ними торгує, знайшлась аж десь в селі під Києвом. на фото видно, що корпоративні кольори пили і шини відрізняються.



Вчора одразу ж перевірив пилу в дії. Пиляє вона добре, сколів практично нема, хоча я занурював пильний диск одразу на всю глибину, без попередньої підрізки. На фото видно кришку столика, котрий я нашвидкоруч зібрав з обрізків ДСП для різної дрібної роботи. Відпилював їх невеличким ручним лобзиком і, звісно, рівної лінії різу не отримав, хоча використовува пилку для чистого різу. Пробував різати по притиснутому алюмінієвому профілі, але тоді пилка нахилялась, йшла під кутом, і різ виходив взагалі мерзотним та кривим.



А вчора вирішив виправити все це і вирівняти різ. На фото видно, що лінія ідеально рівна і, що пила справилась з цим завданням чудово.

Парк ручних електропил в мене окрім цієї Scheppach PL 55, налічує ще три пили. Першу, якусь китайську "Пуму", я придбав в далекому 2000-му році. Диск одразу поміняв на добротний німецький. Лежить бабуся десь в гаражі, проте працює до цього часу, якщо потрібно. Нічого особливого вона собою не представляла, суцільний примітив з слабеньким моторчиком. Колись розпуская нею дошки на підпорки для томатів. Грілась, звичайно, але що чекати від слабенького двигунця?
Друга пила марки Rebir була придбана років пять назад. Важка, монументальна з потужнім двигуном і лазерним вказівником лінії різу. Її можна було перевертати на пластикові підпорки, перетворюючи на імпровізований стаціонарний пильний центр. Рішення в цілому не дуже вдале, але інколи виручало. Коли перекривав крівлю на дачі, пила попрацювавлв непогано. Зараз лежить на консервному зберіганні. Третя пила марки "Дніпро-М" була придбана майже два роки назад. Вона менша, легша за прибалтійську Rebir, хоча також не менш потужна. Майже не оправдала своє існування в мене. Ну, може окрім того, що нею того літа пиляли товсті гілки на дрова і інколи я різав сороковку дошку на фрагменти. До цієї пили зробив самопальну шину з фанери з можливістю торцювання, але все це працює на рівні жопорукості.
І ось ця, четверта, Scheppach PL 55 з алюмінієвою шиною AGP. Сподіваюсь, вона стане "улюбленою дружиною падишаха".
Забавно, але шина виявилсаь трішки дорожчою за саму пилу, хоча в цілому все одно вийшла економія десь близько 2000 гривень.
Ляляля

Рєзєчікі

Приїхав з Китаю джентельменський набір різців з твердосплавними напайками. Все акуратно упаковано в алюмінієвий кейс.

Жаль тільки, що відрізний всього один, а розточних аж два.


Все на перший погляд досить якісно виготовлено, ніяких слідів неохайної пайки не видно. Твердосплавні напайки з карбіду марки Р30 , що має склад 5 % TiC (карбід танталу і титану), 10 % Со (кобальт) і 85 % WC (карбід вольфраму). Вони аналогічні нашому Т5К10 іпризначені для чорнової обробки сталі.



Найближчим часом треба поробувати їх в роботі.
ДжимОппа

Втуляємо втулки

Років зо два тому купив алмазну чашку для заточки сверел. Лежала без діла весь цей час, і от сьогодні нарешті виточив під неї насадку на моторчик. Його я купив при нагоді в тому році на Куренівці у якогось дядька за 80 гривень. Це шестидесятиватний К4-60.



Самі втулки точив зі сталі. Для цього спеціально купив на Куренівці метровий стальний кругляк за 70 гривень



Верхня для 100-міліметрового наждачного круга, нижня під алмазну чашку. Нижню я точив трохи по складнішій схемі, зробив виступ під фіксуючу шайбу, спуск під різьбу. Різьба М10х1.5, різав плашкою. Треба якось спробувати різати різцем, але не було часу експериментувати.


Під невеличку чашку з абразиву, котру давно купив в Новосибірську ще, втулку виточив зі сплаву Д16, вона легенька і діаметром всього 90 мм.
Отвір на вал спочатку розсверлив сверлом 5 мм, потім 6.8 мм і нарешті відкалібрував розверткой на 7 мм по діаметру вала.
Звичайно, правильно було б розточити отвір різцем до 7 мм, але в мене такого розточного нема.
Тепер треба все це оформити в єдину конструкцію, зробити вимикач живлення, регульований стіл-підручник и тому подбне.
Кирконосец

Призма



Неділя. Погода сьогодні просто супер. Поїхав зранку на Куренівку і купив собі нарешті призму.
Приблизно 14 вашінгтонів обійшлась.
На боці призми видно гравіровку ГОСТ 5641-66, він носить назву "Призмьі проверочньіе и разметочньіе"
Кирконосец

Пилорама

Хороший інструмент завжди гріє душу і... руки. Звичайно, за якість треба платити, але таким інструментом зручно працювати.
Купив собі пилку FatMax від Stanley в японському стилі Dozuki. Надзвичанйо зручна річ. Різ рівний і чистий, як сльоза. Сьогодні підпилював лиштву на дверях, сухе і тверде дерево пила "взяла" навіть не поморщившись.
Вона має два ряди зубів, на одному 14 зубів на дюйм ( для поперечного пиляння), на іншому 7 зубів (для пиляння вздовж волокон).




Японські ножівки пиляют на відміну від традиційних не при подачі полотна вперед, а при протягуванні його назад, до себе. Це значно пдівищує точність запилу ( розщеплення нанесеної лінії пропилу точніше) і полотно ніколи не зімнеться, як це інколи буває в ножівках, которі пиляють подачею полотна вперед.
Якість пропилу відмінна, гартовані зуби з своєрідною формою заточки Jet-Cut це забезпечують легко. Гнучке полотно дозволяє спилювати виступи врівень з поверхнею.

Друга пилка- обушкова від BAHCO серії ProfCut модель PC-11-PS. Теж варта уваги і маси респектів. Використовується для пропилів пазів, шипів, виготовлення ластівкових хвостів та інших чистових пилянь. Стальне полтно товщиною всього 0.3мм, гартований зуб з трьохсторонньою заточкою JT- геометрії залишає ледь помітний слід товщиною 0.4мм після пропилу. Надзвичайно зручна ручка, легка в руці і дуже красива зовнішньо. Полотно можна придбати окремо.
Мечтаем

Стамески




Купив собі нарешті непогані стамески фірми "Стенлі" з порошкового заліза (близько 20 доларів за набір). Також купив візочок для заточки стамесок і лез рубанків.(12 доларів)
В найближчі вихідні треба занятись заточкою. Прикупив також наждачної шкірки 120-180-220-300-400-500-600-1000-2000-5000 гріт, щоб послідовно довести леза до потрібного стану.
Кирконосец

Фуганок з побутового електрорубанка

В тому році купив електрорубанок "Forte". В нього змінні ножі-леза, котрі заточені з обох сторін. Коли затупилась одна сторона, леза перевертаються на 180 градусів и знову використовуються. Також досить непогана у нього ширина захвату стругання. На відміну від багатьох рубанків, у котрих вона шириною 80 мм, в цьому рубанку ширина стругання аж 110 мм.
Одним із суттєвих недоліків цього рубанка є слабенький упор, що придавався до нього в комплекті і которий не здатен повноцінно виконувати свою функцію. В рубанках інших виробників існує та сама проблема.
Вирішив перетворити цей рубанок в щось подібне до фуганка. Вийшло в цілому досить непогано. Тепер він, як фуганок, має міцний та надійний упор, видовжений стіл.



Легко переноситься і встановлюється на столі, фіксується двома струбцинками.



Глибина стругання встановлена близько 1 мм, хоча, зрозуміло, її можна регулювати до 3 мм.
Джим

Регулятор обертів для двигуна постійного струму

Попросили мене зробити для напівавтомата зварювального регулятор обертів. Сам двигун протяжки живиться від 27 вольт, потужність в нього десь біля 90 Ват.




Нічого особливого, регулювання здійснюється за рахунок ШІМ, організованому на старому доброму таймері. Кнопка реверсу управляє двома реле, котрі відповідним чином здйснюють комутацію полярності на клемах двигуна. Польовий транзистор спочтаку планувався такий, як на схемі, тобто СЕР83А, оскільки таких в мене виявилось з десяток, але він надто хороший для цього виробу. Моя жаба раптом почала голосно квакати, тому в живій платі польовик був поміняний на IRFZ44V.
Решту все видно з схеми. Слаботочна кнопка зміни напрмку руху без фіксації. Я взагалі під час перевірки запаяв якусь від мишки дрібненьку кнопочку. Забув зробити індикацію напрямку обертів на світлодіодах. За годинниковою стрілкою- світить один діод, проти- другий, але це легко доробити, розпаявши все дротами.
Крутити швидкістю обертання двигунів можна з напругою їх живлення від 30-35 вольт до 12 вольтових. Викинувши все, що відноситься до зміни полярності ( реле, тригер, кнопка і обв'язка), пристрій можна використовувати для регулювання світла в світлодіодній лампі, для регулювання температури низковольтного паяльника і тому подібне.




Друкована плата розведена в Eagle 8.2.0 premium. Вона одностороння, правда, прийшлося використати дві дротяні перемички.
Схема має захист від аварійних ситуацій, коли зростає струм споживання двигуном ( його заклинило чи ще щось). При значенні струму приблизно 6А, ШІМ перестає працювати і імпульси на ключ не подаються.



Зовнішній вид плати. Виглядає, звичайно не дуже привабливо, але враховуючи шару для замовника і те, що він все одно запацьорить з часом виріб, ставив туди окрім КР1006ВИ1, старі, випаяні з різного барахла деталі.

Кирконосец

Клондайк

На смітник якась фірма викинула купу розібраного обладнання. Море пластику, оргскла, алюмінію, листової нержавіючої сталі. Всюди відніються жгути дротів, електронні плати. Пройти повз таке багатство не хватило сил, тому відклав всі справи, приніс викрутку, кусачки і пасатижі та почав набивати візок всім цим барахлом.







В отворах обшивки виднілися імпульсні блоки живлення. Я назбирав таких блоків десь штук 10, якщо не більше.


Візок був забитий вщент різним добром.



Деякі зразки мого улову.